Готська лінія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Го́тська лі́нія (нім. Gotenstellung та італ. Linea Gotica) — одна з основних оборонних ліній у системі німецьких фортифікаційних споруд у Північній Італії часів Другої світової війни. Готська лінія будувалася під командуванням генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга, як останній великий рубіж оборони, що спирався на потужні опорні пункти, влаштовані поздовж вершин північної частини Апеннінських гір. Ця оборонна лінія мала максимально стримати наступ союзних армій у Північній Італії. Простягалася від узбережжя Тірренського моря (на північ від Пізи) повз Лукки і Пістоі через Тоскано-Еміліанські Апенніни до узбережжя Адріатичного моря (між Пезаро і Ріміні). Мала протяжність близько 320 км і глибину до 30 км. Включала систему бункерів, інженерних загороджень і мінних полів. Західну ділянку Готської лінії обороняла 14-та, східну — 10-та німецькі армії. Війська союзників (8-ма британська, 5-та американська армії і I канадський корпус) вийшли до Готської лінії на всьому її протязі наприкінці серпня 1944 року.
Готська лінія Gotenstellung | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Італійська кампанія (1943—1945) | |||||||
Підрозділи американської 10-ї гірської дивізії ведуть бої на укріпленнях німецької Готської лінії оборони. Березень 1945 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Британська імперія * Велика Британія * Канада * Нова Зеландія * Австралія * Південна Африка * Індія США Королівство Італія Польща Бразилія Грецьке королівство |
Третій Рейх Італійська соціальна республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
Генрі Вілсон[Прим. 1] Гаролд Александер Олівер Ліз[Прим. 2] Річард Маккрірі[Прим. 3] Марк Вейн Кларк Маскареньяс ді Морайс |
Альберт Кессельрінг Генріх фон Фітингоф Йоахім Лемелсен Родольфо Граціані | ||||||
Військові сили | |||||||
15-та група армій[Прим. 4] * 8-ма армія * 5-та армія * Бразильський експедиційний корпус * Італійська союзна армія |
Головнокомандування Вермахту «Південний Захід» * 10-та армія * 14-та армія * Армійська група «Лігурія» | ||||||
Втрати | |||||||
40 000 о/с |
Використовуючи понад 15 000 примусових робітників та військовополонених, німці влаштували добру фортифікаційну споруду, що нараховувала понад 2000 добре укріплених кулеметних гнізд, казематів, бункерів, спостережних пунктів та артилерійських бойових позицій, щоб відбити будь-яку спробу військ генерала Александера прорвати цю лінію оборони. Спочатку її назвали Готською лінією, але за особистим рішенням Адольфа Гітлера у червні 1944 року оборонну лінію перейменували на «Зелену лінію» (нім. Grüne Linie).
Тільки 25 серпня союзні війська розпочали масштабну операцію «Олива», намагаючись прорвати позиційну оборону німців. Однак, добре організована система оборони фельдмаршала Кессельрінга дозволила вермахту ефективно маневрувати своїми силами та засобами і гальмувати подальше просування англо-американських військ. Затяті бої тривалі аж до березня 1945 року, доки не вдалося поступово прорватися в кількох місцях і не вийти на оперативний простір. Лише у квітні 1945 року союзникам вдалося розвинути завершальну наступальну операцію в Північній Італії, якою була завершена Італійська кампанія та війна на Середземноморському ТВД. Втрати союзників під час штурму Готської лінії склали близько 65 тисяч осіб, втрати німецьких військ в обороні — близько 75 тисяч осіб.