Кассіні — Гюйгенс
космічна міссія НАСА до планети Сатурн / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Кассіні-Гюйгенс?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Кассіні — Гюйгенс (англ. Cassini-Huygens) — автоматична космічна місія, створена спільно НАСА, Європейським космічним агентством та Італійським космічним агентством, яка досліджувала Сатурн, його кільця й супутники. Космічна місія складалася з двох основних елементів: безпосередньо космічного зонда «Кассіні» (англ. Cassini orbiter) і космічного зонда «Гюйгенс» (англ. Huygens probe), призначеного для посадки на Титан[1].
Кассіні — Гюйгенс | |
---|---|
Кассіні — Гюйгенс | |
Основні параметри | |
Повна назва | Кассіні — Гюйгенс |
COSPAR ID | 1997-061A |
NORAD ID | 25008 |
Організація | НАСА, ЄКА, ІКА. |
Виготівник | ЛРР |
Оператор | НАСА, ЛРР |
Тип апарата | дослідження Сатурна та його супутників, приземлення на Титан. |
Вихід на орбіту | 1 липня 2004 |
Дата запуску | 15 жовтня 1997 08:43:00 UTC |
Ракета-носій | Титан-4 |
Космодром | мис Канаверал |
Тривалість польоту | в польоті 26 років, 7 місяців, 11 днів |
Схід з орбіти | 15 вересня 2017 року |
Технічні параметри | |
Маса |
5600 кг космічний зонд — 2150 кг спускний апарат — 350 кг |
Розміри | висота: 6,7 м, ширина: 4 м |
Потужність | 663 Вт (2017) |
Джерела живлення | 3 радіоізотопних термоелектричних генератори |
Посадка на небесне тіло | |
Небесне тіло | Титан |
Дата і час посадки | 14 січня 2005 |
Вебсторінка | |
Вебсторінка |
NASA ЄКА ІКА |
Космічну місію «Кассіні — Гюйгенс» запущено 15 жовтня 1997 року ракетою-носієм «Титан IV», і він досягнув системи Сатурна 1 липня 2004 року після міжпланетної подорожі, яка включала обліт Землі, Венери і Юпітера. Це перший штучний супутник Сатурна.
«Гюйгенс» відділився від орбітального апарата 25 грудня 2004 року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна — Титана — 14 січня 2005 року, увійшов у його атмосферу й опустився на поверхню[2]. Космічний зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи орбітальний апарат як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині Сонячної системи.
Після 10 років перебування «Кассіні» на орбіті, 3 квітня 2014 року, НАСА повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на Енцеладі, супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним із найімовірніших місць у Сонячній системі, де може існувати життя.
30 червня 2014 року НАСА відзначило десяту річницю діяльності «Кассіні», підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі.
У квітні 2017 року на апараті практично вичерпалося пальне, потрібне для корекції орбіти. Аби уникнути неконтрольованого зіткнення із супутниками (на яких потенційно може існувати життя) було ухвалене рішення спрямувати апарат в атмосферу Сатурна[3].
15 вересня 2017 року, о 14:55 за київським часом, «Кассіні», увійшовши в атмосферу, згорів[4][5].