Мартов Юлій Осипович
російський політик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Мартов Юлій Осипович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ю́лій О́сипович Ма́ртов (псевд. Лев Мартов, справжнє прізвище Цедерба́ум) (24 листопада 1873(18731124), Стамбул — 4 квітня 1923, Шемберг, Німеччина) — російський політичний діяч, публіцист, учасник революційного руху, засновник меншовизму.
Мартов Юлій Осипович | |
---|---|
рос. Юлий Осипович Мартов | |
Ім'я при народженні | рос. Юлий Осипович Цедербаум |
Народився |
24 листопада 1873(1873-11-24)[1][2][…] Константинополь |
Помер |
4 квітня 1923(1923-04-04)[1][3][…] (49 років) Шемберг, Кальв, Карлсруе, Баден-Вюртемберг |
Поховання | Urnenfriedhof Gerichtstraßed |
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Національність | євреї |
Діяльність | політик, публіцист |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Знання мов | російська[1][4][5] |
Членство | Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
Батько | Joseph Alexandrovich Tsederbaumd |
Брати, сестри | Evgeniya Iosifovna Yakhninad і Lidija Ossipowna Dand |
Російський соціал-демократ. Провідний теоретик меншовизму та опонент Леніна. Народився у сім’ї купця. Навчався в Санкт-Петербурзькому університеті, де і розпочав свою революційну діяльність. У 1892 р. арештований і висланий у Вільно. У 1895 р. був серед організаторів “Союзу боротьби за визволення робітничого класу” – першої російської пролетарської організації. У 1900 р. входив до складу ініціативної групи зі створення підпільної революційної газети “Іскра”, був одним із її редакторів. У 1901 р. емігрував з Росії. У 1903 р. на II з’їзді РСДРП виступив проти ленінської моделі побудови партії. Повернувшись у 1917 р. в Росію, очолив ліву течію меншовизму. Після Жовтневого перевороту виступив проти політики терору більшовиків. У вересні 1920 р. емігрував за кордон. Один із організаторів Віденського Інтернаціоналу. Засновник і редактор антикомуністичного журналу “Соціалістичний вісник”. Автор низки робіт з історії революційного руху в Росії, у яких відображений його відхід від революційного марксизму.