Інґмар Берґман
шведьскый філмовый і театровый режісер / From Wikipedia, the free encyclopedia
Ернст Інґмар Берґман (швед. Ernst Ingmar Bergman [ˈɪnjmar ˈbærjman] (файл); *14. юл 1918, Уппсала – †30. юл 2007, Форе) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв 20. стороча.
Інґмар Берґман Ернст, Ингмар • Берґман
| |
---|---|
шв. Ernst Ingmar Bergman | |
, | |
Чинность | филмовый режисер |
Сфера | сценичны умѣня |
Горожанство | Швеція |
Уроджѣня | юла 14., 1918(1918-07-14) Уппсала, Швеция |
Упокоеня | юла 30., 2007 (89 р.) Форе, Швеция |
Ошкола | Стокгольмський університет, Palmgrenska samskolan |
Активность | 1944—
|
Отець | Эрик Бергман |
Мати | Карин Бергман |
Брат, сестра | Margareta Bergman, Dag Bergman |
Діти | Лена Бергман, Eva Bergman, Жан Бергман, Анна Бергман, Матс Бергман, Maria von Rosen, Даніел Берґман, Лінн Ульман |
Награды | |
Золотий ведмідь, премія Еразма, Нагорода імені Ірвінга Тальберга, премія Гете, Сезар, BAFTA Academy Fellowship Award, Європейський кіноприз за життєві досягнення, Praemium Imperiale, Міжнародна федерація кінопреси, Премія Соннінга, Золота пальмова гілка, Q110793467, Член Американської академії мистецтв і наук, Guldbagge Award for Best Director, Guldbagge Award for Best Screenplay, Guldbagge Award for Best Director | |
Magnum Opus | |
Сьома печатка, Персона, Фанні та Олександр, Осіння соната | |
https://www.ingmarbergman.se/, http://www.svenskfilmdatabas.se/sv/item/?type=person&itemid=61807 | |
Інґмар Берґман на Вікіскладѣ VIAF:110097018; GND:118509519; LCCN:n79054388; FAST:1440123; BNF:118914257; NLKR/NLC:jn19990000712; OL:OL417775A; Большая советская энциклопедия [в 30 т.], 1969—1978, Obalky knih.cz, Uppsala "Kulturella spår" website
Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Учив ся во Высшой школї в Штокголму (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.[1]
Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчых рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.[2]