Кіріліця
From Wikipedia, the free encyclopedia
Кіріліця ці азбука є алфавітноє писмо, што ся обявило в Першій булгарьской ріші бігом 10. стороча. Вна є основа многых алфавітôв минулости і сучасности, головно выходноевропскых і азійскых. Кіріліця ся обявила з ґрецького алфавіту з введеням новых ліґатур і согласных з старшой глаголіцы. Є названа на честь братôв Кіріла і Мефодія, котры перед тым створили глаголіцу. Науковцї сучасности мерькують, же кіріліця была розвита вже учнями Кіріла і Мефодія (як то Кліментом Охридьскым).
Коротка інформація Кіріліця, Вид: ...
Кіріліця | |
---|---|
Вид: | консонантно-вокалічне |
Языкы: | Старославянчіна, вшыткы выходославяньскы і векшина югославяньскых языкôв, корінны языкы Росії, Казахстану, Кірґізька і Монґолії |
Місце взнику: | Юго-Выходна Европа |
Період: | З 10. стороча доднесь |
Напрям писма: | злїва направо |
Знаків: | 43 |
Похождіня: | Ханааньске писмо
|
Повязаны: | Глаголіця Латиньскый алфавіт Коптьскый алфавіт Арменьскый алфавіт Руны |
ISO 15924: | Cyrl |
Закрити