Битва на Ізері
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Битва на Ізері (фр. Bataille de l'Yser, нід. Slag om de IJzer) (16—31 жовтня 1914) — битва бельгійської та французької армій проти кайзерівських військ на заході Бельгії на Західного фронту за часів Першої світової війни. Битва стала останньою, найпівнічнішою частиною так званого «бігу до моря», серії боїв на Західному фронті, коли кожна зі сторін намагалася обійти одна одну.
Битва на Ізері | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Біг до моря Західний фронт | |||||||
Художнє відображення битви на Ізері. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Бельгія Франція |
Німецька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Альберт I Едуар Мішель Еміль Доссе де Сен-Жорж Альфонс Жак П'єр Алексіс Рона Поль Франсуа Гросетті Горас Худ |
Альбрехт Вюртемберзький Ганс фон Безелер | ||||||
Військові сили | |||||||
: 52 000 о/с[1] : 4 000 о/с[1] : 3 монітори різнорідні бойові кораблі |
60 000–85 000 о/с[1] | ||||||
Втрати | |||||||
3 500 загиблих[2] 15 000 поранених[2] н/д |
н/д |
З початком німецького вторгнення в країну, бельгійська армія намагалася стримати ворога під Намюром та Льєжем, однак зазнала поразки та поступово відступала на захід. Останнім бар'єром на шляху німецьких армій на території Королівства Бельгія стала річка Ізер, що впадає до Північного моря. Її західний берег вище за східний і відповідно створював відмінні позиції, що панували над місцевістю та сприяли організації оборони бельгійськими військами. На цей час вона нараховувала тільки 6 піхотних та одну кавалерійську дивізії, одну морську бригаду й мала у своєму складі близько 65 000 людей. Під час боїв на рубежі річки Ізер, її підтримували французькі формування та ескадра британського флоту (2 легких крейсери, 2 монітори та декілька есмінців)[3].
Союзні війська під проводом бельгійського короля Альберта I відбивали спробу прориву кайзерівської армії на 35-кілометровій ділянці між Ньївпортом та Діксмейде на північ Франції. Протягом двох тижнів бельгійські солдати утримували оборону, в найкритичніший момент король віддав наказ відкрити дамби на Ізері та затопити навколишню місцевість, що лежала перед фронтом їхньої оборони. Мужність та стійкість бельгійських солдатів урешті-решт перемогла, німці не змогли подолати цей бар'єр і війна перейшла у фазу траншейної. Бельгійці змогли втримати лише 5 % землі Королівства неокупованої противником. Спроможність бельгійської армії утримати хоча б частку власної території під ударами сильніших сил противника викликала неабиякий підйом морального духу бельгійців, а ім'я їхнього короля — Альберта І — стало символом національного героя[4].