Вітебські воєводи
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Воєвода вітебський — посадова особа Великого князівства Литовського, Речі Посполитої; місцевий урядник у Вітебському воєводстві, заступник великого князя та короля.
Вітебське воєводство мало трьох сенаторів якими були: воєвода вітебський, каштелян та єпископ вітебські.
Згідно з привілеєм великого князя Олександра Ягеллончика (пізніше цей привілей був підтверджений Сигізмундом I Старим), воєвода вітебський призначався великим князем лише за згодою місцевої шляхти. Після Люблінської унії (1569 р.) він сидів у сенаті Речі Посполитої, де посідав 25 місце за важливістю: після воєводи полоцького[1] та перед мазовецьким воєводою[pl].