Компакт-касета
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Компа́кт-касе́та (або просто касе́та, англ. Compact Cassette, від фр. cassette — скри́нька) — портативний носій даних на магнітній стрічці. Здебільшого слугує для запису і відтворення звуку.
Тип носія | магнітна стрічка |
---|---|
Ємність | до 240 хвилин звуку (найпоширеніші касети тривалістю 30 або 40 хв) |
Зчитувальний механізм | поздовжня система запису, швидкість стрічки 4,76 см/с |
Записуючий механізм | поздовжня система запису |
Розроблено | Philips |
Розміри | 100,5 мм × 63,8 мм × 12,0 мм |
Застосування | зберігання аудіо даних |
Рік випуску | 1963 |
Вперше була представлена в 1963 році компанією Philips. Через свою відносну дешевину довгий час (з початку 1980-х по 2000-ні роки) була найпопулярнішим аудіоносієм, але згодом (приблизно, з початку 2000-х років) була витиснута компакт-диском та міні-диском. Також компакт-касети слугували зовнішім носієм інформації для ранніх ПК.
Запис здійснюється на магнітну стрічку, що поділена на дві (моно) або чотири (стерео) звукові доріжки (у касети 2 сторони — з кожної доступна одна або дві доріжки).
Ширина стрічки у касеті становить 3.81 мм, швидкість руху при відтворенні та запису 4.76 см/с.
Розміри касети: довжина 102 мм, ширина — 64 мм і товщина — 12 мм.