Користувач:Oleksandr Tahayev/Поселення чужоземців у Кобе
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Поселення чужоземців у Кобе (яп. 神戸外国人居留地, Kōbe gaikokujin kyoryūchi), також знане як чужоземна концесія Кобе, — засноване на підставі договорів Ансей поселення чужоземців[ja], що існувало з 1 січня 1868 року до 16 липня 1899 року в селі Кобе (яп. 神戸村), приблизно за 3,5 кілометри на схід від порту Хіого[ja][1]. Тепер це район Тюо-ку[ja] міста Кобе (Японія).
Поселення мало площу 78 000 цубо (приблизно 25,8 гектарів)[2]. Межувало з річкою Ікута[ja] (згодом Фуравародо[ja] на сході, річкою Кой (яп. 鯉川) (згодом — магістраль Койкавасудзі[ja]) на заході, морем на півдні та шляхом Сайґоку Кайдо[ja] (згодом — лінія Ханадокей (яп. 花時計線)) на півночі[3]. В основі забудови лежав раціональний містобудівний план, завдяки якому його називали «найкраще спланованим поселенням чужоземців на Сході»[4]. Частина адміністративних та фінансових повноважень здійснювалася за принципом екстериторіальності, а управляли поселенням органи самоврядування, що їх організували чужоземні резиденти. Управління відбувалося без особливих інцидентів, а взаємини між японцями та чужоземцями оцінюють як загалом доброзичливі[5]. Поселення процвітало як база міжнародної торгівлі та брама до західної культури, а його економічний і культурний вплив поширювався ще й на навколишні території[6].