Муштабель
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мушта́бель (від пол. musztabel < нім. Malstab(el) — «паличка для малювання») — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини.
Зазвичай муштабель виготовляли з деревини. Він міг бути цілісним або складатися з декількох частин. Держак мав на верхівці кульку, яку створювали з тканини або шматочка шкіри. Саме кулькою торкались полотна або поверхні ще не готової картини. Муштабель дозволяв тривалий час працювати з деталями картини, особливо дрібними, не перевтомлюючи руки з пензлями. Мав надзвичайне поширення у західноєвропейських майстрів 16-19 ст. Пензлі і муштабель — розповсюджений атрибут художників при створенні автопортретів.
З поширенням швидкої і ескізної технології олійного живопису у 19 ст. і особливо у 20-му, муштабель мав обмежене використання.
Видовжену палицю або муштабель іноді використовували для створення первісного малюнка на стіні перед створенням синопії. На її верхівку при цьому розміщали грифель або олівець (так працював Анрі Матісс).