Міжнародна військова операція в Лівії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Міжнародна військова операція в Лівії — військова операція, затверджена Радою Безпеки ООН, що здійснювалась відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1973 17 березня 2011[22]. Безпольотна зона була запропонована в ООН для запобігання атак урядових військ, лояльних Муаммару Каддафі, на цивільне населення, що виступає проти Каддафі, під час повстання, що почалося в лютому 2011 року.
Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2020) |
Інтервенція коаліції в Лівії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Повстання у Лівії (2011) | |||||||
Мапа конфлікту | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Країни, що підтримали резолюцію РБ ООН 1973:
Фаза 1: Знищення ППО Фаза 2: Повітряне патрулювання Лівійські повстанці |
Лівійська Джамахірія
при підтримці:
| ||||||
Командувачі | |||||||
Ніколя Саркозі Эдвар Гійо |
Муамар Каддафі† Саіф аль-Іслам Каддафі | ||||||
Військові сили | |||||||
260 літаків 21 кораблів[9] |
200 середних/важких пускових установок ЗКР 220 легких пускових установок ЗКР[10] 600 протиповітряних гармат[11] | ||||||
Втрати | |||||||
немає 1 безпілотник MQ-8 ВМС США збитий[12] 3 голландських військовослужбовців взяті в полон (пізніше випущені)[13] 1 гелікоптер Королівських ВМС Нідерландів Lynx захоплений[14] |
5,900 військових цілей, в т.ч.[9]
Невідома кількість загиблих чи поранених солдатів (твердження НАТО)[15] [16] | ||||||
72+ цивильних загинуло (згідно з Human Rights Watch)[17] 40 цивльних загинуло у Триполі (твердження Ватикану)[18] 223–403 можливо цивильних смертей (згідно з Airwars) [19][20] | |||||||
Американські військові стверджували, що нічого не знають про жертви серед цивільного населення.[21] |
Віце-адмірал США заявив що американська частина операції буде мати назву «Світанок Одіссеї» (англ. Operation Odyssey Dawn) і буде спрямована на запобігання лівійської влади використовувати збройні сили проти лівійського народу. Деякі інші країни-учасниці конфлікту назвали операцію по-своєму[23].
12 березня 2011 Ліга арабських держав закликала Раду Безпеки ООН запровадити безпольотною зону над Лівією. 15 березня посол Лівану в ООН Найот Салам вніс на розгляд резолюцію, підтриману Великою Британією і Францією[24]. 17 березня Рада Безпеки прийняла резолюцію десятьма голосами «за» при п'яти утрималися (Бразилія, Росія, КНР, Індія і Німеччина). Бразилія, Росія, КНР і Індія не підтримували військову операцію проти суверенної країни, тоді як Німеччина не хотіла брати участь в якій би то не було військової операції проти Лівії, але вважала, що щось має бути зроблено[25][26][27].
Наразі не можна оцінити яка з країн внесе найбільший внесок в операцію, проте найактивнішими у прийнятті резолюції в терміновому порядку опинилися Франція та Велика Британія, також йшла підтримка від США і Лівану[28][29].
18 березня міністр закордонних справ Лівії заявив що війська припинили обстріл, прийнявши резолюцію ООН. Проте обстріл міст, контрольованих опозицією Місурата і Адждабія продовжився. А в Бенгазі 19 березня були введені солдати і танки військ Каддафі. Артобстріл міста також тривав[30].
19 березня операція була розпочата як тільки французькі ВПС увійшли в повітряний простір Лівії[31]. Французький авіаносець «Шарль де Голль» наблизився до берегів Лівії для забезпечення операції швидкого реагування.
Резолюція дає право знищувати будь-які війська, що становлять загрозу для повсталих тільки за допомогою ударів з повітря[32]. Французькі літаки вже завдали удару по наземних цілях, також були нанесені удари по ППО Лівії за допомогою британського підводного човна і авіаносця США[33].