Помазання (ритуал)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Помазання (лат. Unctio) — релігійний ритуальний акт поливання або умащення миром (ароматичною олією) голови, інших частин тіла або цілого тіла людини.
З часом цей термін також став застосовуватись до пов'язаних (схожих) актів окроплення, обливання або змазування людини чи предмету будь-якою ароматичною олією, молоком, олією або іншим жиром. В деяких культурах ароматичні олії використовуються як парфуми, і ділитися ними — це символ гостинності.
Традиція помазання, як символ божественного впливу або благословення зафіксовано з найдавніших часів.
Також помазання використовувалося як лікарський засіб, який, як вважалося, позбавляв людей або речі від небезпечних духів і демонів, які, як вважалося, викликали хвороби.
В сучасній традиції «помазання» зазвичай використовується для церемоніальних благословень, таких як коронація європейських монархів. Виводиться з біблейської практики, найбільш відомої за помазанням Аарона як первосвященика та правителів Саула та Давида пророком Самуїлом. Ця концепція застосовувалась також для постатей Месії та Христа (на івриті та грецькій мові — «Помазаник»), які є помітними в єврейській та християнській теології та есхатології.
Помазання — особливо помазання хворих — відоме як «unction» та помазання вмираючих, як частина передсмертних обрядів у католицькій та православній церкві також називають як «крайнє заступництво».