Протичовнова оборона
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Протичовно́ва оборо́на (ПЧО) — сукупність організаційних заходів і бойових дій, які здійснюються силами флоту щоби запобігти нападу підводних човнів (ПЧ) противника на кораблі (судна), військово-морські бази та мирні міста за допомогою ракетної зброї, а також — відвернути постановку ними мін та ведення розвідки.
Інакше — протичовнова війна (ПЧВ), це вид підводної війни, де застосовуються власні надводні військові кораблі, літаки, дружні підводні човни й інші знаряддя для пошуку, відстеження та стримування, пошкодження та/або знищення підводних човнів противника. Такі дії зазвичай, проводяться для захисту власних суден та прибережних споруд і віддалених об'єктів, від атак ворожих підводних човнів і для подолання перешкод судноплавству.
Протичовнова оборона виникла під час 1-ї світової війни як відповідь на активні дії, насамперед німецьких ПЧ. Впродовж 2-ї світової війни протичовнова оборона отримала подальший розвиток: у низці країн були побудовані особливі протичовнові кораблі і літаки, оснащені гідроакустичними засобами виявлення ПЧ у підводному положенні, й озброєні глибинними бомбами та торпедами, було утворено окремі протичовнові сили; розроблено основи ведення протичовнової оборони. У післявоєнний час, на розвиток протичовнової оборони, визначальний вплив надало оснащення флотів високорозвинених країн атомними підводними човнами оснащених ракетами.