Реліктове випромінювання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Реліктове випромінювання (від лат. relictum — залишок; також космічне мікрохвильове випромінювання від англ. cosmic microwave background radiation) — космічне електромагнітне випромінювання з високим ступенем ізотропності та спектром, характерним для абсолютно чорного тіла з температурою 2,725 Кельвіна.
Реліктове випромінювання | |
Назва | англ. cosmic microwave background |
---|---|
Першовідкривач або винахідник | Арно Аллан Пензіас і Роберт Вудро Вільсон |
Дата відкриття (винаходу) | 20 травня 1964 |
Місце відкриття | Crawford Hilld |
Червоне зміщення | 1090,51 ± 0,95[1] |
Температура | 2,72548 ± 0,00057 K |
Теоретично обґрунтував | Георгій Гамов |
Реліктове випромінювання у Вікісховищі |
Існування реліктового випромінювання теоретично передбачив Георгій Гамов у межах теорії Великого вибуху. Хоча сьогодні багато аспектів первинної теорії Великого вибуху переглянуто, однак аспекти, які стосуються реліктового випромінювання, залишилися без змін. Вважається, що реліктове випромінювання збереглося з початкових часів існування Всесвіту й рівномірно його заповнює. Експериментально його існування було підтверджено 1965 року. Поряд із космологічним червоним зсувом, реліктове випромінювання розглядається як один з головних доказів теорії Великого вибуху.
Термін реліктове випромінювання (рос. реликтовое излучение) запровадив радянський вчений-астрофізик Йосип Самуїлович Шкловський[2].