Скандал Клінтон — Левінскі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Скандал Клінтон — Левінскі (англ. Clinton–Lewinsky scandal) — гучний сексуальний та політичний скандал за участю президента Сполучених Штатів Білла Клінтона та стажистки Білого дому Моніки Левінскі. Цей скандал іноді називають «Монікагейт»[1], «Левінскігейт»[2], «Сексгейт»[3] за аналогією з Вотергейтом.
Їхні інтимні стосунки почалися в 1995 році (коли Клінтону було 49 років, а Левінскі — 22) і тривали 18 місяців, закінчившись у 1997 році[4]. В січні 1998 року з'явились публікації, в яких стверджувалось про факти сексуальних відносин президента з стажеркою. Клінтон у телевізійній промові наприкінці січня 1998 року заявив: «Я не мав сексуальних стосунків із цією жінкою, пані Левінскі». Подальше розслідування призвело до звинувачень у неправдивих свідченнях й перешкоджанні правосуддю та до ініціації Палатою представників США імпічменту Клінтона. Згодом в судовому процесі в Сенаті США він був виправданий за всіма звинуваченнями за процедурою імпічменту[5].
Проте суддя Сьюзан Веббер Райт засудила Клінтона за неповагу до суду при наданні оманливих свідчень у справі Паули Джонс щодо Левінскі[6]. Клінтон був оштрафований на 90 000 доларів[7]. У 2001 році його ліцензію на адвокатську діяльність було призупинено в Арканзасі на п'ять років. У відповідності до встановлених правил, це призвело до позбавлення права адвокатської діяльності й у Верховному суді США[8].
Левінскі була випускницею приватного гуманітарного коледжу. Її найняли під час першого терміну Клінтона в 1995 році за діючою державного програмою стажування в Білому домі, а пізніше вона стала співробітницею Управління законодавчих питань Білого дому. Вважається, що Клінтон почав особисті стосунки з нею, коли вона працювала в Білому домі, деталі яких вона пізніше довірила своїй подрузі Лінді Тріпп, співробітниці з міністерства оборони, яка таємно записала їхні телефонні розмови[9].
У січні 1998 року Тріпп, коли дізналась, що Левінскі у справі Поли Джонс під присягою заперечила стосунки з Клінтоном, записи телефонних розмов передала Кенові Старру, незалежному адвокату, який розслідував справи Клінтона з інших питань. Під час свідчень великого журі відповіді Клінтона були ретельно сформульовані, і він стверджував, що «це залежить від значення цього слова»[10] щодо правдивості його заяви про відсутність сексуальних стосунків.