Цаатани
оленярський народ на півночі Монголії, споріднений з тувинцями / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Цаатани?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Цаата́ни, духа́ни (самоназва — дyъha улǝс (духанський народ), dukha, duhalar, духа, у множині духалар), монг. цаатан, tsaatan, інші назви: урянхай, урянкат, уйгар, цаатан-уйгар, танну-урянхай, тайга-урянхай, тайгин-іргед, ойн-іргед, сойот, сойот-урянхай, урянхайські уйгури) — невеличкий і мало кому відомий тюркомовний народ, що живе серед гірської тайги та тундри у віддаленому куточку північної Монголії, біля кордону з Російською Федерацією. Це, мабуть, найбільш ізольована частина Монголії, місцеві пейзажі викликають образ недоторканої природи, вражають своєю суворою й непривітною красою.
Цаатани дyъha / dukha | |
---|---|
район розселення цаатанів | |
Кількість |
282 (2010, перепис)[1] реально близько 500 осіб (оцінка)[2] |
Ареал | Монголія, аймак Хувсгел |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | східні тувинці (тоджинці) , тофалари, сойоти |
Мова | цаатанська, монгольська |
Релігія | шаманізм |
Звичаї і традиції цаатанів відрізняються від інших народів Монголії. Це єдиний народ у цій країні, що займається оленярством, а ще цаатани є найпівденнішими оленярами в світі. Олені становлять весь сенс життя та існування цього маленького кочового племені. Люди і тварини тут нерозривно пов'язані між собою. Північні олені є ключовим фактором у визначенні культурної, духовної, мовної та економічної ідентичності цаатанів.
Цаатани — найцікавіший і найтаємничіший народ Монголії. Сотні, навіть тисячі, років вони кочували в горах разом зі своїми оленями, майже не змінюючи свого способу життя, зберігали оригінальну культуру й традиції, давні вірування. Але соціалістичний експеримент в XX столітті і наступний перехід до ринкової економіки стали для них тяжкими випробовуваннями. Тепер їх унікальний спосіб життя висить на волосині. Ця маленька, але стійка, етнічна група має виживати в умовах наступу великого світу. Духани вже сильно монголізувалися, а можливість припинення традиційного господарства загрожує їм повною втратою національної ідентичності, щезанням мови і традиційної культури.
Споріднені з духанами народи живуть той бік російсько-монгольського кордону. Це тувинці-тоджинці на сході Туви, сойоти Окинського району Бурятії і тофалари, які живуть на південному-заході Іркутської області. Всі вони мають подібну мову та спосіб життя. Особливо близькими є генетичні зв'язки духанів з тоджинцями, з якими в недалекому минулому вони становили одне ціле. Лише після закриття кордону між СРСР та Монголією в 1947 році цаатани опинилися відрізаними від своїх родичів.