Заборона доступу на морі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Заборона доступу на морі — військовий термін, що позначає заходи, спрямовані на запобігання використанню моря противником. Вони не обов'язково включають спробу забезпечити панування на морі з метою його використання для власних потреб. Застосування стратегії заборони доступу на морі потребує менше ресурсів, ніж забезпечення панування на морі, тому може бути досягнуте у ході асиметричної війни або при застосуванні доктрини флоту у наявності. Прикладом спроби унеможливити використання моря противником було застосування Німеччиною своїх субмарин під час Першої та Другої Світових воєн для атаки на морську торгівлю Британії.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2018) |
У сучасному світі шляхом розміщення берегових установок протикорабельних ракет армії таких держав як Китайська Народна Республіка та Російська Федерація намагаються унеможливити дії флоту США поблизу власних берегів у випадку конфлікту.