WMAP
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
WMAP (англ. Wilkinson Microwave Anisotropy Probe — Мікрохвильової Анізотропії Зонд імені Вілкінсона) — космічний апарат NASA для вимірювання анізотропії реліктового випромінювання[1][2]. Зонд працював з 2001 по 2010 рік поблизу точки Лагранжа L-2 і вимірював різницю температур в космічному мікрохвильовому фоні — теплового випромінювання, що залишилося після Великого вибуху[3][4].
Загальна інформація | |
---|---|
Код NSSDC | 2001-027A |
Організація | NASA |
Дата запуску | 30 червня 2001, 19:46 UTC |
Запущено з | мису Канаверал |
Засіб запуску | Дельта II 7425-10 |
Тривалість місії | 8368 діб |
Маса | 840 кг |
Тип орбіти | орбіта Лісажу |
Розташування | Точка Лагранжа L-2 |
Довжина хвилі | 0,3–1,3 см |
Вимірювання WMAP відіграли ключову роль у створенні сучасної стандартної моделі космології — Лямбда-CDM, в котрій вік всесвіту становить 13.772±0.059 мільярдів років. Місія WMAP визначила вік Всесвіту з точністю до 1%[5]. Також вимірювання WMAP в 2008 році вперше виявили дані, що свідчать на користь існування нейтринного реліктового випромінювання.
Місія, очолювана професором Чарльзом Л. Беннеттом з Університету Джона Гопкінса, була розроблена у спільному партнерстві між Центром космічних польотів NASA ім. Годдарда та Принстонським університетом[6]. Космічний апарат WMAP був запущений 30 червня 2001 року зі штату Флорида. Місія WMAP прийшла на зміну космічній місії COBE. Він став другим космічним апаратом середнього класу (MIDEX) у програмі NASA Explorer. У 2003 році MAP було перейменовано на WMAP на честь космолога Девіда Тодда Вілкінсона (1935–2002), який був членом наукової команди місії. Після дев'яти років роботи WMAP було вимкнено у 2010 році, після запуску Європейським космічним агентством (ESA) у 2009 році більш досконалого космічного телескопу Planck.
У жовтні 2010 року космічний апарат WMAP був ліквідований на геліоцентричній орбіті захоронення після дев'яти років роботи[7].