Концепція душі (Стародавній Єгипет)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конце́пція душі́ в уявленні стародавніх єгиптян визначалася філософськими і релігійними поглядами. Уявлення про душу змінювалися з часом від Древнього до Нового царств. Стародавні єгиптяни вірили, що душа складається із декількох частин і нею володіють не тільки люди, а й тварини та боги.
Стародавні єгиптяни вважали, що людина складається із фізичного та духовного тіла, серця, двійника, душі, нематеріального ефірного духу, образу й імені. Всі ці складові тісно пов’язані між собою, і стан однієї визначало стан всіх інших. Єгиптяни вірили в переродження/воскресіння в загробному світі, хоча у часи ранніх династій (відповідно до Текстів пірамід) існувало повір’я у можливість фізичного воскресіння[1]. Діти Гора відповідали за певну сутність людини: Амсет[ru] — ка, Дуамутеф[ru] — ба, Кебексенуф[ru] — сах (мумія), Хапі[ru] — іб (серце)[2].
Ра з’явився з не менше, ніж сімома Ба і чотирнадцятьма Ка, кожна зі своєю особливістю, і якими він може наділити фараона: багатство, стабільність, велич, слава, перемога, сила творіння та іншими[3].